Рефераты Захист населення у надзвичайних ситуаціях

Вернуться в Военная кафедра

Захист населення у надзвичайних ситуаціях
.

Слід пам'ятати, що перегрівання трубки призводить до її псування.

Насадкою до насоса визначають ОР в диму, на ґрун­ті, в озброєнні, на бойовій техніці, обмундируванні та ін­ших предметах, а також у сипучих продуктах.

Догляд і зберігання приладу здійснюється згідно з ін­струкцією щодо його експлуатації.

РАДІОАКТИВНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

І МЕТОДИ ЇХ ВИМІРЮВАННЯ

Під час вибуху ядерного боєприпасу утворюється ве­лика кількість радіоактивних речовин, ядра атомів яких здатні розпадатись і перетворюватись у ядра інших еле­ментів, випускаючи при цьому невидимі випромінюван­ня. Вони забруднюють місцевість, будівлі й різні предме­ти, діють на людей і тварин. Випромінювання радіоак­тивних речовин можуть бути трьох видів: гамма-випро­мінювання, бета-випромінювання, альфа-випромінювання.

Гамма-випромінювання — це електромагнітні хвилі, аналогічні рентгенівським променям. Поширюються у по­вітрі зі швидкістю 300 000 км/с. Здатні проникати через товщу різноманітних матеріалів. Становлять основну не­безпеку для людей, бо іонізують клітини організму.

Бета-випромінювання — це потік електронів, які називаються бета-частинками. Швидкість їх руху може

досягати в деяких випадках швидкості світла. Проникаю­ча здатність їх менша за гамма-випромінювання, але іо­нізуюча дія в сотні разів більша.

Альфа-випромінювання — це потік ядер атомів гелію, які називаються альфа-частинками. В них дуже висока іонізуюча дія. Область розповсюдження альфа-частинок у повітрі сягає всього 10 см, а в твердих та рідких тілах — ще менше. Одяг, засоби індивідуального захисту повністю затримують альфа-частинки. Внаслідок високої іонізуючої дії альфа-частинки дуже небезпечні у разі проникнення всередину організму.

Нейтрони утворюються тільки в зоні ядерного вибуху, їх іонізуюче випромінювання не має ні кольору, ні запа­ху,— людина їх не відчуває.

Основні методи виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань — фотографічний, хімічний, сцинтиляцій­ний та іонізаційний.

Фотографічний метод засновано на впливі іо­нізуючих випромінювань на світлочутливий шар фото­плівки, щільність потемніння якої пропорційна дозі оп­ромінення.

Хімічний метод грунтується на здатності іонізу­ючих випромінювань спричинювати хімічні зміни деяких речовин, що супроводжуються появою нового забарвлення розчину цих речовин.

Сцинтиляційний метод використовує явище світіння (сцинтиляції) деяких речовин під впливом іонізу­ючих випромінювань. Кількість спалахів пропорційна ін­тенсивності випромінювання.

Іонізаційний метод використовує явище іоніза­ції атомів речовин під впливом іонізуючого випромінювання, внаслідок якого електричне нейтральні атоми розпадаються й утворюють іони. Якщо в опромінювану речовину помісти­ти електроди і подати до них напругу від джерела постійно­го струму, то виникає іонний струм, сила якого пропорційна інтенсивності випромінювання. Цей метод є основним, і йо­го нині використовують в усіх дозиметричних приладах.

ПРИНЦИПИ ДІЇ ДОЗИМЕТРИЧНИХ ПРИЛАДІВ

Прилади, призначені для виявлення і вимірювання радіоактивних випромінювань, називаються дозимет­ричними (мал. ). їх основними елементами є приймальний пристрій (1), підсилювач іонізаційного стру­му (2), вимірювальний прилад (3), перетворювач стру­му (4), джерело живлення (5).

Приймальний пристрій складається з іонізаційної камери або газорозрядного лічильника.

Іонізаційна камера — це заповнений повітрям замк­нутий простір з двома ізольованими один від одного елек­тродами: корпус камери вкрито зсередини шаром струмо-провідної речовини. Цей шар разом з осердям є позитив­ним електродом камери, а негативним — металеве кільце, вихід з якого — через ізолятор. До електродів працюючої камери надходить напруга від джерела постійного струму, тому між її електродами виникає електричне поле

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100