Рефераты Стратегія щодо конкурентів

Вернуться в Предпринимательство

Стратегія щодо конкурентів
Стратегія щодо конкурентів





Центральним поняттям, що виражає сутність ринкових відносин є поняття конкуренції
(competition). Конкуренція - це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства.
Стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити
інших. Предметом конкурентного суперництва на ринках є частки ринку, контрольовані
тими чи іншими товаровиробниками. Конкурентна боротьба - це динамічний процес.
Він сприяє ліпшому забезпеченню ринку товарами.


В якості засобів в конкурентній боротьбі для поліпшення своїх позицій на
ринку компанії використовують, зокрема, якість виробів, ціну, сервісне обслуговування,
асортимент, умови поставок і платежів, рекламу.


Особливо важливим в умовах ринкових відносин є розробка стратегії підприємства
щодо конкурентів.


Стратегія підприємства – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає
пріоритети і для підприємства проблеми, його місію, головні цілі і розподіл
ресурсів для їх досягнення. Вона формулює цілі та основні шляхи для їх досягнення,
таким чином, що підприємство має спільний напрямок розвитку. За своїм змістом
стратегія розвитку підприємства – це довгостроковий плановий документ, тобто
це результат стратегічного планування. В свою чергу стратегічне планування –
це процес здійснення цілей на певний період та напрямків діяльності підприємства.
Розробка стратегій підприємств – це досить складний і тривалий процес, враховуючи
постійну переоцінку і періодичну перевірку вибраних цілей, аналізуючи при цьому
стан середовища діяльності самого підприємства.


Конкуренція в галузі може бути більше або менше інтенсивна. Це залежить як
від наявності кількості фірм у галузі, так і від насиченості ринку, особливості
функціонування галузі, місця галузі у економіці.


Для характеристики конкурентів можна використати такі фактори:


Частка ринку, що обслуговується;


Імідж, досвід, наявність добре відомих торгових марок;


Фінансовий стан;


Наявність передової технології та виробничих потужностей;


Наявність висококваліфікованих кадрів;


Вид і рівень реклами та інші.


Однак, просте порівняння факторів не дає змоги врахувати всі аспекти конкуренції
в галузі. Як правило, порівняння факторів дає змогу лише констатувати кращий
чи гірший рівень діяльності фірми. Проте, найважливішим є розуміння, чому конкуруюча
фірма досягла кращих результатів та вжити відповідні заходи на своїй фірмі.


Слід розрізняти параметри та показники конкурентоспроможності.


Параметри конкурентоспроможності – це найчастіше кількісні характеристики
властивостей товару, які враховують галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності.


Розрізняють наступні групи параметрів конкурентоспроможності: технічні, економічні,
нормативні (різних типів).


Технічні параметри характеризують технічні та фізичні властивості товару,
а також функції які виконує товар у процесі його використання.


Економічні параметри визначають рівень витрат та ціни споживання, обслуговування
і т. д.


Нормативні параметри визначають відповідність товару встановленим нормам,
стандартам і вимогам, що обумовлені законодавством та іншими нормативними документами.


Показники конкурентоспроможності – це сукупність системних критеріїв кількісної
оцінки рівня конкурентоспроможності, які базуються на параметрах конкурентоспроможності
(ціна, собівартість, прибутковість, потужність і т. д.).


В умовах ринкової економіки зібрати всю необхідну і повну інформацію про
конкурента неможливо, проте необхідно ретельно аналізувати поточний стан конкурента,
його конкурентну позицію в галузі.


Найчастіше використовують функціональний підхід до оцінки потенціалу конкурента.
При цьому об¢єктами аналізу є: стратегії “портфеля продукції” з його різноманітними
техніко-економічними характеристиками; маркетинг, виробництво, системи розподілу,
дослідження та розробки, фінанси, кадри, система управління

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100