Рефераты Марксистські погляди на політику та державний устрій

Вернуться в Политология

Марксистські погляди на політику та державний устрій
Марксистські погляди на політику та державний устрій


У середині XIX ст. почала формуватися близька до розгля­нутого утопічного соціалізму комуністична політико-правова ідеологія, засновниками якої були німецькі мислителі Карл Маркс (1818-1883) і Фрідріх Енгельс (1820-1895). Можна згадати декілька чинників, що сприяли її формуванню. Серед них соціальні, економічні та політичні умови, що склалися в країнах Західної Європи, а також система політико-правових поглядів утопічного соціалізму, розглянута нами вище. А втім, як уважають дослідники марксизму, і в цьому з ними можна погодитися, до свого повного оформлення ця політико-право­ва ідеологія проминула декілька стадій.

На стадії її становлення засновники теорії комуністичного майбутнього обмежувалися критикою існуючих форм держави та правових систем. Зокрема, К. Маркс і його соратник Ф. Енгельс уважали, що державний устрій Німеччини є неро­зумним, як і закони цієї держави. Основа права — приватний інтерес багатіїв і держави як виразника їхніх інтересів. Тому держава — це інструмент беззаконня, оскільки більша частина суспільства не має можливості користуватися своїми правами. З огляду на це К. Маркс не поділяв думки багатьох мисли­телів, зокрема Г. Гегеля, про те, що держава — символ добро­буту, і зробив висновок, що на землі немає такої держави, яка повною мірою відповідала б своєму призначенню. Щоб це сталося, необхідно усунути приватний інтерес. З'ясовуючи сутність держави та її співвідношення з суспільством, К. Маркс не погоджувався з Г. Гегелем відносно того, що дер­жава породжує громадянське суспільство. З цього приводу він зазначив, що навпаки — сім'я й громадянське суспільство є передумовою, підґрунтям держави і права.

У категорії "держава" К. Маркс вирізняв два аспекти: полі­тичну державу й матеріальну державу.

Політична держава, державний устрій розвиваються на власності, промисловості й торгівлі; що ж до матеріальної дер­жави, то це, на думку мислителя, -- громадянське суспільство. Тобто, матеріальна держава не є політичною. Політична дер­жава формується поступово, базуючись на громадянському суспільстві (матеріальній державі) завдяки власності, торгівлі й промисловості.

Наявність цих двох аспектів сприяє роздвоєнню особис­тості. У політичній державі більше проявляється приватний інтерес, у матеріальній переважає суспільний.

Щоб ліквідувати протистояння політичної держави й мате­ріальної держави, необхідно знищити приватний інтерес за­провадженням істинної демократії. Тоді монархічний деспо­тизм заступить влада народу, яка й стане носієм державного устрою. Встановлення влади народу, демократії означатиме, за вченням К. Маркса, зникнення політичної держави. Тільки в цьому випадку, за демократичного устрою ліквідується різ­ниця між політичною державою та громадянським суспіль­ством, оскільки з ліквідацією приватної власності зникне й приватний інтерес, його заступить загальний, суспільний інте­рес. Загальні інтереси народу є основним принципом ідеаль­ного суспільства. У статті "До критики гегелівської філософії права" (1843 p. — січень 1844 р.) К. Маркс запропонував спо­сіб ліквідації приватної власності — соціальну революцію й силу, яка здатна це зробити, — пролетаріат.

З усіма цими думками погоджувався і Ф. Енгельс. Він за­значав, що дослідження таких категорій, як "держава" і "пра­во", можна здійснювати лише за умови визначення зв'язку приватної власності й політичного життя. Державна, політич­на влада використовується як знаряддя власників. З цього приводу він писав, що в Англії править власність.

Значну частину своїх державно-політичних поглядів К. Маркс виклав в "Економічно-філософських рукописах 1844 року". Дослідження категорій "держави" і "права" він продовжив із визначення сутності власності. Тут він, зокрема, зазначав, що сутність власності полягає у відокремленні засо­бів виробництва і виробленого продукту від виробника

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100