Рефераты Дитячі громадські організації та фізичне виховання школярів

Вернуться в Культурология

Дитячі громадські організації та фізичне виховання школярів
Дитячі громадські організації та фізичне виховання школярів


Національне відродження України розбудило національну свідомість її на­роду, а з нею викликало до життя різноманітні рухи і дитячі організації, серед яких особливе місце посідає спортивно-просвітницька організація "Пласт". Втілюючи основні ідеї всесвітньої організації "Скаут", він віддзеркалює націо­нальні особливості та історичні традиції українського народу. Вважається, що назву "Пласт" запропонував Іван Франко. Назва походить від запорізьких ко­заків, їхніх розвідників, що "ходили в розвідку по-пластунськи". Син І. Франка Петро був одним з організаторів "Пласту".

Через п'ять років після заснування (1918р.) "Пласт" діяв під опікою То­вариства охорони дітей і опіки над молоддю. Верховна рада пластунів стала однією із секцій цього товариства. Тоді "Пласт" був організацією спортив­но-пізнавального характеру. Мета, яка не проголошувалась відкрито, але завжди розумілася, — це звільнення України від загарбників, виховання справжніх українських патріотів. Про це свідчить, зокрема, основне поло­ження присяги пластунів: "Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб бути вірним Богові й Україні".

Головний із пластових законів — "Україні необхідні: сила духу, фізична сила, бистрота розуму, життєрадісність". Його обітниця: "сильно, красно, обережно, бистро" ("СКОБ"). Це і є своєрідний символ організації, назва породи орла — скоб білохвостий.

Крім присяги й обіту, "Пласт" має свій герб у вигляді тризуба і білої три­листої лілії, по-мистецьки сплетених в одну гармонійну цілість, та гімн, що починається словами:

Цвіт України і краси,

Скобів орлиний ми рід,

Любимо сонце, рух, життя,

Любимо волю і світ.

Пласт — наша гордість і мрія,

Любій Отчиїні наш труд,

Буйніш в нім порив, надія,

В пласті росте новий люд.

Друга частина гімну є віршем Івана Франка "В дорогу", але дещо зміне­ним, щоби втілилася в ньому ідея "Пласту" [1].

У 20-х роках український "Пласт" налічував тисячі членів, видавав свої газети — "Пластова зірка" і "Молоде життя" (остання зараз видається в Ка­наді). Але восени 1940 року організація була розформована польською владою.

Після війни "Пласт" відродився за кордоном та існує в багатьох країнах світу, зокрема в Канаді, США, Франції, Тунісі. А зараз "Пласт" відродився і в Україні.

У жовтні 1990 року в м. Моршині Львівської області відбувся І Республі­канський з'їзд "Пласту" за участю представників дев'яти областей України, а також посланців українських скаутів-пластунів США та Німеччини.

Сьогодні ставлення до "Пласту" в різних регіонах України неоднозначне. Суперечки точаться навколо питань: у якому обсязі та на яких засадах варто проводити національно-патріотичне виховання пластунів; яке місце повинно займати релігійне виховання у "Пласті". Поряд із національно-патріотич­ним вихованням тут формують почуття поваги до інших народів. Пластуном • може стати представник будь-якої національності, який підтримує ідею від­родження України.

У процесі виховання у "Пласті" велике значення мають українознавство, природознавство, релігія, мистецтво, техніка, спорт.

Стати пластуном не так легко. Необхідно пройти декілька стадій. Перші 6-8 тижнів дитина, що вирішила стати пластуном, є "спостерігачем". Потім перший рік — "пташка". Після цього кандидат в пластуни дає обіцянку і стає "орлятком". Далі треба пройти три іспити (виконати доручення) і тільки піс­ля успішного їх складання можна стати справжнім пластуном. Такий шлях, зрозуміло, може подолати не кожен.

Коли порушуються проблеми пластового руху, в колі спеціалістів фізич­ної культури можна часто чути заперечення: "А при чому тут ми? Хай про ці рухи турбуються громадсько-політичні та просвітницькі організації"

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100