Рефераты Джордж Еліот – видатна романістка

Вернуться в Литература : зарубежная

Джордж Еліот – видатна романістка
Джордж Еліот – видатна романістка


Джордж Еліот (1819-1880) належить до іншого покоління романістів, ніж письменники “блискучої плеяди” По іншому складалась її письменницька доля, складніші були її взаємовідносини з сучасним літературним процесом, в якому виразно виявлявся вплив ідей позитивізму і еволюційного розвитку. Епоха Еліота хоч і продовження вікторіанської, але в ній уже видно ознаки нового, прийдешнього століття.

Всебічно освічена жінка, яка чудово знала філософію, математику, перекладала німецькою теолога Д.Ф. Штрауса, Фейєрбаха, Спінозу, вона ще й була прекрасною музиканткою і познайомила англійського читача – перекладом статей Ліста про Мейєрбера.

До середини ХІХ століття роман уже втягнув у себе філософію позитивізму і натуралізму. Психологія героя збагатилась зображенням спадкових факторів, які впливають на характер людини, на його темперамент, на поведінку.

Д.Еліот, була ознайомлена з новітніми відкриттями в природознавстві завдяки чому і використовувала фактор спадковості при зображенні характеру. Зміни в структурі ромену були зміцнені новаціями Еліот. Сюжет перестає існувати як такий.

Його функцію почав виконувати характер персонажу. Сцени провінційного життя, які Еліот списувала з натури, так само як і портрети її близьких родичів, що стали прототипами героїв ї творів, були створені рукою майстра прози другої половини ХІХ століття. Вона вводить в художні твори виробничі процеси, вона однаково скрупульозно вивчає протоколи судових засідань і фіксує слухи провінційної Мінерви, добросовісно описує сквайра або сільського священика, члена парламенту або простого столяра. Представники різноманітніших професій заповняють сторінки її творів – моряки, годинникарі, столярі, священики, гувернантки і представники богеми. Віддаючи дань творчості В. Скотта і Ж. Санд, вона створює історичні романи, використовує уже відомі сюжетні мотиви та ідеї. Світ романів Еліот складається як би з двох концентричних кіл. Одне, внутрішнє, утворює невелика група діючих осіб, яка безпосередньо причетна до вирішення моральних проблем, а інша – це зовнішній світ, який зазвичай провінційним середовищем.

В творчості Еліот можна виділити два періоди.

Перший – 1858-186 рр., коли були створені романи: “Сцени провінційного життя” (1858), “Адале Бід” (1859), “Млин на Флоксі” (1860), “Саймс Марнер” (1861).

На два періоди її творчу діяльність розділяє історичний роман “Романа” (1863), дія якого відбувається в часи Савонероли.

Другий етап творчості Д. Еліот відкривається романом “Фелікс Халт, родикал” (1866). До цього періоду відносяться романи “Мідяморч (1871-1872), “даніель Дернда” (1876).

Твори першого періоду присвячені в основному життю провінції, в них відобразились дитячі і юнацькі враження Еліот, яка провела 1819-1835 рр. у Варвікширі.

Перший твір Еліот “Сцени провінційного життя” був високо оцінений Діккенсом, який писав автору: “Я ніколи не зустрічав такої правди і такої визначеності, якими дихають гумористичні і патетичні сцени цих повістей” В “Сцени провінційного життя” входили три повсті: “Амос Бартон, “Любовна історія Гіфіла” і “Каяття Дженет”. Еліот за відомо вибирає зарядних персонажів. Але основних героїв Еліот виражено саме в їх простоті, навіть в заурядності, що є свідченням їх моральної чистоти і порядності. Іронічні і сатиричні сторінки цієї повісті зв’язані з головним її персонажем – графинею Чарлацькою. Невипадково Еліот знайомить нас спочатку не з самою графинею, а з її собакою. Туалети, особливо модні, - слабкість графині, а у кого не має слабкостей, відмічає автор. Читач вірить в це, так як і сприймає відмінність від скромним життям сім’ї священика Бартона і світською левицею.

В повісті досконало і любовно виписаний побут провінції, її поміркований спосіб життя, неспішні розмови жителів. Часто використовує автор прийом не особисто прямої мови, і цим чудово хааркт5ризує персонаж, збагачує наше уявлення про його характер і місці в суспільстві

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100