Рефераты Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

Вернуться в Безопасность жизнедеятельности

Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях


Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

Згідно з Законом «Про цивільну оборону України» «громадяни України мають право на захист свого життя і здоров 'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації під­приємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господа­рювання гарантій щодо його реалізації.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру».

Головною функцією органів державної виконавчої влади, адмі­ністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм влас­ності та господарювання у разі виникнення НС є захист населення та організація його життєзабезпечення.

Заходи щодо захисту населення плануються та проводяться по всіх районах, населених пунктах, охоплюють усе населення. Водночас ха­рактер та зміст захисних засобів встановлюється залежно від ступеня загрози, місцевих умов з урахуванням важливості виробництва для без­пеки населення, інших економічних та соціальних чинників. З цією метою міста розподіляються за групами важливості, а об'єкти — за ка­тегоріями стосовно засобів захисту населення у разі надзвичайної ситуа­ції. Цей розподіл здійснює Кабінет Міністрів України. Для міст встановлені наступні групи:

особливої важливості;

першої групи;

другої групи;

третьої групи.

Для підприємств та організацій встановлені наступні категорії:

особливої важливості;

першої категорії;

другої категорії.

Основні заходи щодо захисту населення плануються та здійснюються завчасно і мають випереджувальний характер. Це стосується насамперед підготовки, підтримання у постійній готовності індивідуальних та ко­лективних засобів захисту, їх накопичення, а також підготовки до про­ведення евакуації населення із зон підвищеного ризику.

Для організації життєзабезпечення населення в умовах НС та органі­зації робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих ство­рюються Державні комісії з надзвичайних ситуацій — ДКНС. ДКНС діють при Кабінеті Міністрів України, в областях, містах, регіонах як на пос­тійній основі, так і у випадку виникнення НС. До їх функцій входить забезпечення постійної готовності до дій аварійно-рятувальних служб, контроль за розробкою та реалізацією заходів з попередження можли­вих аварій і катастроф. Усі завдання з ліквідації НС виконуються по черзі у максимально короткі строки.

Передусім вирішуються завдання щодо термінового захисту населення, запобігання розвитку чи зменшення впливу надзвичайної ситуації і зав­дання з підготовки та виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.

Організація життєзабезпечення населення в умовах НС — це комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нор­мальних умов життя, здоров 'я і працездатності людей.

Цей комплекс включає:

управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС;

захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);

житлове забезпечення і працевлаштування;

комунально-побутове обслуговування;

медичне обслуговування;

навчання населення способам захисту і діям в умовах НС;

розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;

санітарну обробку;

знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

підготовку сил та засобів і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження;

забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, правила поведінки; морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100