Рефераты Історія української культури

Вернуться в Культурология

Історія української культури
. Ряд вчених припускають, що це була глаголиця - стародавній слов'янський
алфавіт, що змінив “рези” і “черти”.


Першими значними пам'ятками давньоруської писемності вважаються угоди-Русі
з Візантією - 911, 945, 971 років, написані двома мовами - грецькою і руською.


Свідченням загального поширення писемності у Київській Русі є знахідки берестяних
грамот, зокрема у Звенигороді (Львівська область) .У Новгороді вони існували
ще до середини Х ст. У більшості з них йдеться про господарські. питання, а
також сімейні відносини. Тексти на берестяних грамотах видавлювали при допомозі
спеціального інструменту - стилоса (по-давньоруськи - писала).


Величезною скарбницею духовної культури Київської Русі була усна народна
творчість: перекази, билини, пісні, приказки, казки, байки, загадки, легенди,
заклинання тощо. Просякнутий ідеями гуманізму, любові до батьківщини, почуттями
дружби, милосердя, справедливості, вірності в коханні, епос східних слов'ян
був виявом не тільки поетичної культури, але й політичної свідомості народу,
виявом розуміння свого місця в історії.


Ще в дохристиянський час склалися перекази, які пізніше були включені в «Повість
временних літ»: про Кия, Щека, Хорива і сестру їх Либідь, про помсту княгині
Ольги деревлянам за вбивство її чоловіка - князя Ігоря, про одруження Володимира
з полоцькою княжною Рогнедою, про «віщого» Олега та інші. М. С. Грушевський,
характеризуючи ці перекази, зокрема, зазначав, що «віщий» Олег «запав глибоко
в пам'ять народну».


До нашого часу збереглися народні старовинні обряди, пов'язані з трудовою
діяльністю, весільні обрядові пісні, поховальні плачі, купальські звичаї тощо.
Колядками, весільними піснями східних слов'ян захоплювалися чехи, румуни, поляки,
які частково переносили їх у свій побут. З давніх-давен дійшли до пас старовинні
загадки, казки (наприклад, про царя Світозара, про три царства), перекази про
ковалів-змієборців, ігри («А ми просо сіяли-сіяли» та інші).


Народні традиції жили також в мистецтві дохристиянської Русі. Стародавні
русичі були неперевершеними майстрами дерев'яної скульптури та архітектури.
Наприклад, на початку Х ст. у Новгороді був споруджений з дуба Софіївський собор
з 9 високими та 4 меншими зрубами. У «Повісті временних літ» згадується про
існування у 945 р. в Києві, кам'яного князівського палацу Святослава. Розкопки
фундаменту палацу, проведені в 1981—1982 рр., свідчать, що його стіни були прикрашені
фресковим розписом, мозаїкою, інкрустаціями з різнокольорових пород порфиру,
вапняку, мармуру.


Виняткової витонченості досягли ювеліри Київської Русі у VІ—ІХ ст. У басейні
річки Рось знайдений скарб речей з VI—VII ст., серед яких особливо виділяються
срібні фігурки коней з золотими гривами та копитами і срібні фігурки чоловіків
у типовому слов'янському одязі з вишивкою на сорочці. Мистецьким шедевром IX
- початку Х ст. є турові роги-ритони з Чорної Могили, що під Черніговом (ритонами
називався стародавній посуд для вина у вигляді рогів з невеликими отворами).
На них зображені у техніці карбування фантастичні звірі з крилами, орли, грифони,
вовк, півень, битва двох драконів тощо. Далеко за межами Київської Русі - в
Скандінавії, Болгарії, Візантії славилися витвори давньоруських майстрів - браслети,
каблучки, коралові намиста, виготовлені з допомогою техніки черні та скані.
Складну композицію має скульптура кам'яного Збруцького ідола, знайдена у 1848
р. в гирлі р. Збруч на Тернопільщині, землях колишніх стародавніх бужан. Скульптура
розділена на 3 яруси: внизу - бог підземного світу тримає в руках землю, посередині
- фігурки жінок і чоловіків, а на верхньому ярусі вирізьблений бог Перун, богиня
родючості Мокош, а голова ідола, що вінчає стовп, на думку вчених, зображує
верховного бога Рода. Скульптура має більше двох з половиною метрів і важить
близько тонни

10 11 12 
Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100