Рефераты Історія української культури

Вернуться в Культурология

Історія української культури
. Під 1187 роком в
Іпатіївському літописі міститься перша згадка про Україну.


2. КУЛЬТУРА ДОХРИСТИЯНСЬКОЇ РУСІ


В ІХ - Х ст. у Східній Європі сформувалася ранньофеодальна держава - Київська
Русь, яка відіграла важливу роль в історії не лише східноєвропейської, але й
західноєвропейської цивілізації. Політичне об'єднання східнослов'янських і деяких
неслов'янських племен сприяло їх етнічній консолідації, формуванню єдиної древньоруської
народності, її культури. В лісовій зоні населення перейшло до орного землеробства,
а в лісостеповій - до дво- і трипілля. У цей час виникають міста як центри ремесла
і торгівлі. Вже у ІХ ст. Русь називали за її межами «Гардарікою», тобто «країною
міст».


При розкопках стародавніх міст Києва, Галича, Чернігова, Володимира-Волинського
та інших археологи знаходять велику кількість знарядь праці, особливо сільського
господарства, костяних гребенів, прикрас з кольорових металів і скла, які відносяться
до цієї епохи. Великих масштабів досягло видобування залізної руди, що дало
змогу руським ковалям виготовляти високоякісні вироби із заліза.


Слід підкреслити, що зміни в соціально-економічній і політичній сферах, які
супроводжувались посиленням князівської влади, неминуче викликали зміни і в
духовній сфері, насамперед, у релігії. Відомо, що в епоху воєнної демократії
у східних слов'ян значного поширення набула язичницька релігія - політеїзм (багатобожжя).
Спочатку слов'яни приносили жертви «злим» і «добрим» духам («упирям», берегиням),
пізніше - Перуну - богу блискавки, Дажбогу - богу сонця. Жертви приносилися
також озерам, рікам, колодязям, оскільки слов'яни вірили в очисну силу води.
У вересні особливо урочисто святкувалося свято Рода на честь завершення всього
циклу землеробських робіт, на якому пробували «дари природи» - сир, мед, кашу
тощо. На честь бога Велеса (Волоса) - покровителя худоби на початку січня випікали
печиво у вигляді домашньої худоби, одягали маски тварин. Щороку 30 липня стародавні
слов'яни відзначали свято Перуна, якому приносили в жертву биків, баранів, когутів.
Стародавні слов'яни глибоко шанували Дажбога, бога неба Сварога та його сина
- бога вогню Сварожича.


З посиленням соціальної та майнової диференціації в середовищі населення
Київської Русі язичницька релігія перестає виконувати об'єднуючу функцію між
різними соціальними угрупованнями. Тому постало питання про заміну язичництва
- християнською релігією, пройнятою ідеями монотеїзму, ієрархії святих, посмертної
винагороди. Вона була запозичена з Візантії та офіційно запроваджена князем
Володимиром у 988 р. Прийняття Руссю християнства стало важливою віхою в історії
давньоруської культури, витоки якої сягають у глибоку давнину.


На Русі ще до запровадження християнства як державної релігії зароджується
писемність, складаються моральні та правові норми, розвиваються архітектура,
скульптура (особливо дерев'яна), спостерігаються зародки театралізованих вистав
тощо.


Виникнення писемності у східних слов'ян, як і в інших народів, було зумовлене
об'єктивними причинами, необхідністю задовольняти потреби у спілкуванні (торговельні,
дипломатичні, культурні зв'язки). Торгуючи з греками предки слов'ян застосовували
предметні спроби передачі повідомлень («черти» і «рези»), про які пізніше згадуватиме
болгарський чорноризець Храбр в оповіданні «Про письмена». Арабський письменник
Ібн-Фадлан записав у своїх подорожніх нотатках (початок Х ст.), що бачив написи
по-руськи на окремих уламках дерева. Араб Ібн-ан-Надіма згадує, що руси десь
у IX ст. мали письмена, які вирізували на дереві.


У «Паннонському житії» Константина Філософа (Кирила) (827—869 рр.) повідомляється,
що під час поїздки в Хазарію він бачив «Євангеліє» і «Псалтир», написані руськими
письменами

10 11 12 
Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100