Рефераты Правила та методика самостійних занять фізичними вправами

Вернуться в Культурология

Правила та методика самостійних занять фізичними вправами
Правила та методика самостійних занять фізичними вправами


1. Вироблення вмінь і навичок

працювати самостійно з фізичними вправами

Розраховувати на успіх впровадження самостійних занять у побут учнів можна, лише озброївши їх спеціальними вміннями. При цьому вміння поряд зі знаннями повинні формуватися на кожному уроці.

Учені вважають самостійною таку діяльність, у процесі якої учень, зна­ючи її кінцеву мету, сам ставить перед собою завдання, розв'язання яких веде до досягнення цієї мети, сам добирає необхідні засоби І способи дій, сам кон­тролює їхню правильність. Мабуть, на таку самостійну діяльність здатні тільки старшокласники. Проте, щоби випускники школи вміли самостійно займатися фізичними вправами І любили це робити, вчитель повинен розпочати відпові­дну роботі якомога раніше. Це спонукає його будувати належним чином навчання (у напрямі посилення інструктивної функції уроку). Для цього обо­в'язково дотримуйтеся двох умов. По-перше, грамотно організовуйте свої уроки. По-друге, весь час ніби повторюйте: "Дивіться, як це робиться", "Ось чому я роблю так", "А як можна ще?", тобто розкривайте технологію навчаль­ного процесу, роблячи її доступною кожному учневі.

За традиційного способу проведення уроку в школі, його методичне забез­печення залишається практично поза увагою і не усвідомлюється учнями, їхня увага поглинається руховими діями. Якщо такий стан міг протягом тривалого часу задовільняти школу, розв'язання завдань фізичного виховання на сучас­ному етапі потребує постійного звернення уваги учнів на те, які завдання вирішуються за допомогою того чи іншого прийому. Тут треба активізувати і думки, і дії школярів. Доцільно підводити дітей до усвідомлення мети будь-якої вправи, визначати шляхи її опанування, спонукувати до порівняння, узагальнення. І робити це не від випадку до випадку, а систематично.

Проілюструємо цю тезу елементарним прикладом. Дітей навчили "роз­минати" плечовий пояс, застосовуючи дві вправи: колові рухи руками з положення "руки до плечей" і ривкові рухи руками назад із положення "руки перед грудьми". На наступних уроках учитель підводить дітей до "відкрит­тя" нових вправ для плечових суглобів. Потім називає лише групу м'язів або суглоби, котрі треба підготувати до роботи, а діти самі вирішують, які для

цього підійдуть вправи Далі подається оцінка ефективності різних вправ для певних ситуацій Врешті-решт, визначаються вимоги до виконання запропо­нованих вправ Наприклад під час тренування м'язів черевного пресу обов'язково використовуються три вправи піднімання тулуба зафіксувавши ноги, піднімання ніг, одночасне (зустрічне) піднімання ніг І тулуба При цьо­му, піднімаючи тулуб, не варто намагатися сісти а скоріше "згорнути" торс до тазу, як згортають килим Якщо "проробка пресу” йде за нерухомої верх­ньої частини (підйом ніг у висі), то м'язи пресу працюють на обертання тазу вперед Важливо зосередитися на обертанні тазу, а не прагнути піднести ноги, які виконують лише роль обтяження для руху тазу Для розуміння механізму цього руху І його усвідомлення доцільно пропонувати дітям підіймати ноги з торканням пальцями вище голови у висі на гімнастичній стінці Виконую­чи піднімання ніг І тулуба з поворотами, слід прагнути привести різнойменне плече до коліна або навпаки

Під час уроків на простих прикладах розповідайте дітям, як відбуває­ться їхнє навчання, як вони просуваються до певного вміння навички Спочатку рухова дія переважно не вдається 1 тут діти за допомогою вчителя пробують визначити, чому не можуть виконати рухову дію, порівнюють свої невмілі виконання дій Із тим, як це робить учитель або їхні товариші Педа­гог допомагає учням побачити власні помилки Діти повторюють вправу, І вона починає вдаватись Унаслідок багаторазового повторення вправа виконуєть­ся правильно Так поступово учні заглиблюються у процес навчання вже в початкових класах

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100