Рефераты Методологія та методи наукового дослідження

Вернуться в Педагогика

Методологія та методи наукового дослідження
Методологія та методи наукового дослідження





План


1. Методологія
дослідження.


2. Фундаментальна або філософська методологія.
Загальнонаукова методологія.


3. Конкретнонаукова методологія. Методи
і техніка дослідження.


Література:


1. Білуха М.Г. Основи наукових досліджень: Підручник для студ. екон. спец.
вузів / М.Г. Білуха. – К.: Вища школа., 1997. – 271 с.


2. Крушельницька О.В. Методологія та організація нау­кових досліджень: Навч.
посібник / О.В. Крушельницька. - К.: Кондор, 2003. - 192 с.


3. П'ятнииька-Позднякова І.С. Основи науковик дослі­джень у вищій школі:
Навч. посібник / І.С. П'ятницька­-Позднякова. - К., 2003. - 116 с.


1. Для дослідників-початківців дуже важливо мати уявлен­ня
про методологію та методи наукової творчості, оскільки саме на перших кроках
до оволодіння навичками наукової роботи найбільше виникає питань саме методологічного
ха­рактеру. Передусім бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання,
застосуванні логічних законів і правил, нових засобів і технологій. Тому є сенс
розглянути ці питан­ня докладніше.


Не можна ігнорувати факти тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм
практичне використання. 3міст нового в науці не завжди бачить сам дослідник.
Нові наукові факти і навіть відкриття, значення яких погано розкрите, можуть
тривалий час лишатися в резерві науки і не використовуватися на практиці.


При науковому дослідженні важливо все. Концентруючи увагу на основних або
ключових питаннях теми, не можна не зважати на побічні факти, які на перший
погляд здаються малозначущими. Проте саме такі факти можуть приховува­ти в собі
початок важливих відкриттів.


Для дослідника недостатньо встановити новий факт, важ­ливо дати йому пояснення
з позицій сучасної науки, розкри­ти його загальнопізнавальне, теоретичне або
практичне зна­чення.


Виклад наукових фактів має здійснюватися в контексті загального історичного
процесу, історії розвитку певної га­лузі, бути багатоаспектним, з урахуванням
як загальних, так і специфічних особливостей.


Накопичення наукових фактів у процесі дослідження – це творчий процес, в
основі якого завжди лежить задум уче­ного, його ідея.


У філософському визначенні ідея – це продукт людського мислення, форма відображення
дійсності. Ідея відрізняється від інших форм мислення тим, що в ній не тільки
відобра­жається об’єкт вивчення, а й міститься усвідомлення мети, перспективи
пізнання і практичного перетворення дійсності. Тому важливе значення має історичне
вивчення не лише об’єкта дослідження, а й становлення та розвитку знань про
нього.


Ідеї народжуються з практики, спостережень навколиш­нього світу і потреб
життя. В основі ідей лежать реальні факти і події. Життя висуває конкретні завдання,
однак час­то не відразу знаходяться продуктивні ідеї для їх вирішен­ня. У такому
разі на допомогу приходить здатність дослід­ника проаналізувати ідеї, погляди
попередників, запропону­вати новий, зовсім незвичний аспект розгляду завдання,
яке протягом тривалого часу не могли вирішити при загально­му підході до справи.


Вивчення історичного досвіду, визначення етапів станов­лення, розвитку об’єкта
дослідження та ідеї від часу виник­нення до стадії вирішення завдання значно
збагачує наукове дослідження, свідчить про достовірність його результатів і
висновків, підтверджує наукову об’єктивність і компетентність дослідника.


Нова ідея - не просто зміна уявлень про об’єкт дослі­дження - це якісний
стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних і, здавалося 6, перевірених
рішень. Нові ідеї можуть виникати під впливом парадоксальних ситуацій, коли
виявляється незначний, неочікуваний результат, який надто розходиться із загальноприйнятими
положеннями науки - парадигмами. Отримання нових знань відбувається за схемою:
парадигма - парадокс - нова парадигма

10 11 12 13 14 
Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100