Рефераты Досвід використання якісних методів соціологічних досліджень в роботі з учнями старших класів

Вернуться в Социология

Досвід використання якісних методів соціологічних досліджень в роботі з учнями старших класів
Досвід використання якісних методів соціологічних досліджень в роботі з учнями старших класів


Одним з перспективних напрямків розвитку соціології в Україні є її впровадження в навчальні програми середніх шкіл на рівні старших класів. Освітній та виховний ефект від такої інновації важко переоцінити, адже сучасні підлітки виростають в умовах суспільства, що трансформується – старі суспільні цінності зруйнува­лися, а нові тільки вибудовуються, як відомо, не без суперечок. Зорієнтуватися в тому, що відбувається довкола, буває нелегко навіть дорослій досвідченій людині. Тут дуже корисними для юнаків та юначок можуть стати уроки соціології, оскільки вона є дисципліною, яка вчить розуміти, як “працює“ суспільство. Особливо важливим, на нашу думку, є те, щоб шкільні уроки соціології були насичені проектами, скерованими на здобуття старшокласниками практичних навичок роботи з людьми.

Відомо, що є два основні методи соціологічних досліджень — кількісні та якісні. Здобутий нами під час викладання досвід засвідчує, що традиції саме “якісної“ соціології бувають надзвичайно ефективними в роботі зі шкільною молоддю. У цій статті ми представляємо доробок, здійснений разом з учнями сільських шкіл Львівської області під час виконання кожним з них науково-дослідного проекту “Жива історія моєї родини“. Робота здійснювалася у співпраці зі Львівською обласною Малою Академією Наук [1, c.23].

На самому початку роботи ідея проекту була простою. За наперед визначеним алгоритмом учні збирали генеалогічний матеріал під гаслом “Ой, роду наш красний, роду наш прекрасний!”. Тут, очевидно, домінувала морально-пізнавальна функція над науково-дослідним аналізом. Така настанова була продиктованою усвідомленням того, що підліток збиратиме матеріал про свій рід, започатковуючи чи поглиблюючи знання про свої генеалогічні корені, що стандартно сприймається як активно виховна дія. Проте перші результати польових робіт засвідчили, що учні збирають матеріал, який може бути також підставою для різностороннього критичного осмислення. Поштовхом для цього стало те, що на додаток до стандартних для генеалогічних проектів даних — ім’я, прізвище, дата народження члена сім’ї, час його / її одруження, професія, при наявності — дата смерті, які вони записували з уст своїх старших, учні дізнавалися також про різноманітний життєвий досвід своїх предків, наприклад, про місцевість народження та проживання, про соціальне походження, віросповідання, професійну кар’єру, історії знайомств та шлюбів, громадськудіяльність тощо. Під час проміжного звітування про проведену польову роботу учні переповідали ці історії, часом із захопленням, а часом з багатьма знаками запитань. Це наштовхнуло на думу, що збирання подібної інформації може бути в той чи інший спосіб впорядкованим. В цій ситуації ми використали досвід французького соціолога Даніеля Берто, який є відомим спеціалістом у галузі соціально-генеалогічних та сімейних студій. Для потреб шкільних проектів було адаптовано його методику “соціальних генеалогій, що коментуються та порівнюються (SGCC)” [2].

З точки зору техніки виконання завдання було закладено наступні принципи:

1. Проект не передбачав використання магнітофонів для збору інформації, враховуючи обмежені технічні ресурси учнів.

2. На етапі польової роботи учні працювали за загальною визначеною для всіх схемою, щоб привчитися до дисципліни роботи з наративним матеріалом. Велика увага при цьому приділялася вивченню життєвих досвідів окремих членів родини.

3. На етапі аналізу матеріалу надавалася свобода дій зі застосуванням таких наочних матеріалів, як схеми, діаграми, піктограми, абревіатурні скорочення і таке інше.

4. Кожний учнівський проект завершувався презентацією на заключній конференції.

За бажанням учнів схематизований збір наративного матеріалу супроводжувався колекціюванням документів, фотографій, писемних спогадів, щоденників тощо. Часом обов’язкова для всіх програма проекту продовжувалась написанням авторської історії родини, збиранням та опрацюванням усних спогадів із застосуванням ауді- записуючої техніки, тощо

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100