Рефераты Особливості мови періодичних видань

Вернуться в Журналистика

Особливості мови періодичних видань
Особливості мови періодичних видань


В умовах демократизації й дальшого оновлення суспільства певних змін зазнають його інформаційний простір, інформаційна політика. Зрештою, змінюються і люди, які виробляють, передають і споживають інформаційну продукцію. Значного оновлення зазнало і зазнає також слово, що функціонує в засобах масової комунікації. Адже від мови і стилю багато в чому залежить популярність видання, дієвість його виступів. Навіть найправильніша й найглибша думка, викладена будь-як, дуже часто проходить повз увагу читача, тому засоби масової інформації мобілізують усі можливості, усі ресурси мови для впливу на розум і почуття читачів, бо йдеться про ту сферу функціонування літературної мови, яка формує політичне мислення, громадянську позицію, відображає певний рівень соціально-культурного розвитку суспільства та його членів.

Особливо великої ваги це набуває у нашій пресі, адже газета має велику аудиторію і часто служить мовним еталоном. З огляду на це підвищується відповідальність працівників ЗМІ за мовне оформлення газетних матеріалів, бо кожна помилка, помножена на тираж видання, проходить перед очима різних за віком і фахом людей при загальному довір'ї до друкованого слова фіксується у сфері свідомого чи підсвідомого, заважаючи виробленню й закріпленню навичок грамотності.

Тому ЗМК повинні відігравати дедалі більшу роль у розвитку літературної мови, у збагаченні її словника. Адже професіоналізм і компетентність журналіста, його точність у поводженні зі словом, скрупульозність, його майстерність, під чим слід розуміти й вміння лаконічно, доступно, образно викладати думки, що забезпечує ефективність і правильність сприймання їх читачем. А правильному розумінню допомагає насамперед системність, нормативність мовних засобів, тобто мова газети і правопис тексту мають бути нормативними, літературними.

Слід зазначити, що "мова газети" — поняття багатогранне, оскільки на шпальтах газети присутні всі стилі літературної мови: інформаційна хроніка витримана у діловому стилі, урядові постанови, дипломатичні документи і т. д. — в офіційно-документальному, численні статті про науково-технічні досягнення, статистично-економічні огляди тощо відповідають вимогам наукового стилю. Деяким жанрам властива найбільше публіцистичність (пропагандистські матеріали), в інших "гібридних" жанрах поєднуються риси публіцистичного і літературно-художнього стилів (нарис, фейлетон), а ще в інших переважають ознаки усного розмовного мовлення (інтерв'ю, репортаж) тощо.

Отже, реалізуючи такі різноаспектні функції, як повідомлення і вплив, мова газети не може обмежитися рамками одного якогось стилю. А це свідчить про те, що особливості функціонування мови у сфері журналістики визначають багато чинників. Наприклад, поліфункціональність преси вимагає від мови гнучкості, масовість — універсалізації, постійна динаміка розвитку суспільства — оновлення. Тому можна стверджувати, що форма повідомлення, яку читач не лише дістає, а й активно сприймає через газету, є складним актом мовної комунікації, що дозволяє розглядати мову періодичного видання як явище, в якому відбуваються важливі динамічні процеси у зв'язку з її функцією бути засобом спілкування в умовах дальшої демократизації суспільства і піднесення рівня культури, в умовах усунення негативних явищ у багатьох сферах суспільного життя.

Але слід зважати на те, що преса становить особливу сферу для функціонування мови, і всі процеси, які тут проходять, не тільки відбивають мовленнєву ситуацію взагалі, а й впливають на структуру самої мовної системи, що, у свою чергу, вимагає всебічного знання мови, уміння користуватися нею і як засобом пізнання, і як знаряддям спілкування й передачі інформації, і як джерелом естетичного розвитку — невід'ємної ознаки освіченої, усебічно розвиненої людини, а особливо працівників ЗМК.

Проте у газетному мовленні, на жаль, трапляються численні відхилення від мовностилістичних норм на рівні лексики, фразеології, у системі граматики, що є показником певних тенденцій, які виникають в умовах білінгвізму та виявляють здатність до переходу в закономірності внаслідок складних соціопсихічних процесів, що постають через взаємодію двох контактуючих мов — української та російської

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100