Рефераты Менделєєв Дмитро Іванович

Вернуться в Химия

Менделєєв Дмитро Іванович
Менделєєв Дмитро Іванович




Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.





Дмитро Іванович Менделєєв


Дмитро Іванович Менделєєв


Дмитро Іванович Менделєєв (8 лютого
1834 – 2 лютого 1907) - російський хімік, автор періодичної таблиці хімічних елементів.
Дмитро Іванович Менделєєв народився 8 лютого 1834 р. у Тобольську, у родині директора
місцевої гімназії. З 1850 р. навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького
педагогічного інституту. У 1855 р. закінчив його з золотою медаллю і був направлений
учителем гімназії спочатку в Сімферополь, а потім в Одесу. У 1856
р. Дмитро Менделєєв відправився у Петербург і захистив магістерську дисертацію за
темою "Про питомі об'єми", після чого на початку 1857 р. був прийнятий приват-доцентом
на кафедру хімії Петербурзького університету. 1859 - 1861 р. він перебував у науковому
відрядженні у Німеччині, у Гейдельберзькому університеті. У 1860 р. Менделєєв взяв
участь у роботі першого міжнародного хімічного конгресу в Карлсруе.


У 1861 р. Менделєєв написав перший
у Росії підручник з органічної хімії. Навесні 1862 р. підручник був визнаний гідним
повної Демидівської премії. У 1863 р. він отримав місце професора у Петербурзькому
технологічному інституті, а в 1866 р. - у Петербурзькому університеті, де читав
лекції з органічної, неорганічної і технічної хімії. У 1865 р. Менделєєв захистив
докторську дисертацію за темою "Про сполуки спирту з водою".


У 1867 р. Менделєєв перейшов у Петербурзький
університет на посаду професора хімії і повинен був читати лекції з неорганічної
хімії. Однак, на його думку, ні в Росії, ні за кордоном не було курсу загальної
хімії, який можна було б рекомендувати студентам. Дмитро Іванович вирішив написати
його сам.


Ця праця одержала назву "Основи хімії",
і виходила протягом декількох років окремими випусками. Працюючи над другим випуском,
Менделєєв зіштовхнувся зі складнощами, пов'язаними з послідовністю викладу матеріалу.
Спочатку він хотів згрупувати всі описані ним елементи за валентностями, але потім
обрав інший метод і об'єднав їх в окремі групи, виходячи з подібності властивостей
і атомної ваги. На той час вже були спроби скласти таблиці елементів. Німецький
хімік Ґмелін (Gmelin), опублікував свою таблицю в 1843 р. У 1857 р. англійський
хімік Одлінг (William Odling) запропонував свою. Однак зв'язок груп елементів між
собою залишався незрозумілим. Менделєєву вдалося знайти його, розташувавши всі елементи
в порядку зростання їхньої атомної маси.


Написавши на окремих картках назви
елементів з позначенням їхньої атомної ваги і корінних властивостей, Менделєєв став
розкладати їх у різноманітних комбінаціях, переставляючи і змінюючи місцями. Справа
ускладнювалася тим, що багато елементів тоді ще не були відкриті, а атомна вага
уже відомих визначена з великими похибками. Однак Дмитро Іванович незабаром виявив
закономірність. У лютому 1869 р. Менделєєв розіслав російським і закордонним хімікам
надрукований на окремому аркуші "Досвід системи елементів, заснований на їхній атомній
вазі і хімічній подібності".


Перший варіант періодичної таблиці
досить сильно відрізнявся від звичної нам зі школи таблиці Менделєєва. Кілька елементів,
як потім виявилося, були в цьому першому варіантові розміщені не за своїми місцями.
Однак, зіставляючи властивості елементів, що потрапили у вертикальні стовпчики,
можна було ясно бачити, що вони періодично змінюються мірою зростання атомної ваги.
Це було найголовніше відкриття Менделєєва

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100