Рефераты Антиінфляційна політика в Україні

Вернуться в История

Антиінфляційна політика в Україні
Антиінфляційна політика в Україні







План








План


Вступ


1. Суть та завдання антиінфляційної політики регулювання економіки.


2. Аналіз особливостей інфляції в Україні за 2005 рік.


3. Антиінфляційне регулювання економіки у 2006 році.


Висновки


Список використаної літератури




Зміст


Вступ


1. Суть та завдання антиінфляційної політики регулювання економіки.


2. Аналіз особливостей інфляції в Україні за 2005 рік.


3. Антиінфляційне регулювання економіки у 2006 році.


Висновки


Список використаної літератури




Вступ


Важливим індикатором здоров'я економіки с інфляція, яка характеризується
загальним підвищенням цін, збільшенням грошей та зниженням їх купівельної спроможності.
Інфляція виникає не стихійно, а внаслідок більш швидкого зростання випуску грошей
проти виробництва товарів.


Боротьба з некерованою інфляцією є однією з головних проблем державного регулювання,
бо на її врахуванні ґрунтується вся соціально-економічна, фінансова і банківська
політика. З метою стримання інфляції та зменшення її негативних наслідків уряд
здійснює антиінфляційну політику.


Антиінфляційна політика – це комплекс відповідних заходів державного регулювання
економіки, спрямованих на боротьбу з інфляцією. Втілення в життя такої політики
вимагає від уряду розроблення антиінфляційної програми, яка визначає мету, задачі
і шляхи її реалізації, що залежить від стадії інфляційного процесу, його інтенсивності
та інших факторів. Так, задачі боротьби з інфляцією або обмеження масштабів
інфляційних наслідків різні і потребують прийняття неоднакових методів регулювання.
Важливою частиною розроблення антиінфляційної програми є встановлення кількісних
показників, які визначають її кінцеві результати. До таких належать цінові показники
(темп інфляції, індекс споживчих цін, індекси оптових цін та ін.), динаміка
грошової маси в обігу, розмір і динаміка державних видатків тощо.


Вибір конкретних шляхів антиінфляційної політики обумовлюються впливом багатьох
факторів, у тому числі: характером інфляційних процесів; загальногосподарською
кон'юнктурою; особливостями теоретичної бази економічного розвитку країни; політичними
аспектами, оскільки треба визначити об'єкт (сектори економіки, верстви населення),
який нестиме головний тягар інфляційних витрат. Незважаючи на багатофакторність
інфляції, заведено, що напрями її подолання мають бути адекватними фактором,
що викликали цю інфляцію. Тому антиінфляційна політика здебільшого охоплює політику
управління факторами попиту і пропозиції, а також факторами, які регулюють живильне
середовище інфляції - сферу грошового обігу.

1. Суть та завдання антиінфляційної політики регулювання економіки.


Важливим індикатором здоров'я економіки с інфляція, яка характеризується
загальним підвищенням цін, збільшенням грошей та зниженням їх купівельної спроможності.
Інфляція виникає не стихійно, а внаслідок більш швидкого зростання випуску грошей
проти виробництва товарів.


Інфляційні процеси можуть виникати під впливом таких фаторів:


грошових - емісія паперових грошей, швидкість їх обертання, стан фінансово-кредитної
системи, відношення національної валюти до інших валют;


виробничих (негрошових) - монополізація виробництва, відсутність конкуренції,
структурні перекоси у матеріальному виробництві і ціновій політиці, витратний
характер економіки


Грошові фактори формують інфляцію попиту, яка виявляється у перевищенні виробничого
і споживчого попиту над пропозицією. Якщо зростання сукупного попиту не компенсується
підвищенням пропозиції, то це призводить до інфляційного зростання цін, яке
супроводжується збільшенням грошової маси Переповнення каналів обігу грошовою
масою знецінює грошову одиницю, що є найхарактернішою ознакою інфляції попиту
в класичному вигляді

10 
Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100