Рефераты Гіпотеза, її структура та види

Вернуться в Логика

Гіпотеза, її структура та види
Гіпотеза, її структура та види


Поняття гіпотези і її структура

Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий поля­гає в побудові припущення про те, що таке досліджува­не явище, та в доведенні цього припущення.

Термін «гіпотеза» уживається з подвійним значен­ням. Під гіпотезою розуміють і саме припущення, котре пояснює спостережуване явище, і спосіб мислення в ці­лому, який включає висування припущення, його роз­виток і доведення. Гіпотеза є метод пізнання предметів і явищ навколишнього світу.

Гіпотеза створюється для того, щоб дати пояснення «це не поясненим явищам, фактам, подіям. Пізнання будь-якого явища в дійсності, як відомо, розпочинають із збирання і нагромадження окремих фактів, що від­носяться до цього явища. Фактів, наявних на початку пізнання явища, завжди недостатньо, щоб повністю й відразу пояснити це явище, дати достовірний висновок про те, що воно таке, які причини його виникнення, за­кони розвитку тощо. Тому пізнання явищ і подій зовніш­нього світу відбувається у формі гіпотези: не очікуючи, доки накопичуються факти для кінцевого, достовірного висновку про характер і причину досліджуваного яви­ща, роблять на початку здогадане пояснення спостережу­ваного явища, а потім цей здогад розвивають і доводять.

Гіпотеза — це форма розвитку наших знань. Мис­лення людини не знає інших способів логічного опра­цювання емпіричного матеріалу і проникнення в сут­ність речей, окрім гіпотези. Побудова гіпотез у науці дає змогу переходити від окремих фактів, що стосуються явищ, до пізнання закону розвитку цього явища. Ф. Ен­гельс, даючи оцінку ролі гіпотези в пізнанні, зазначав: «Формою розвитку природознавства, оскільки воно мис­лить, є гіпотеза. Спостереження відкриває який-небудь новий факт, що робить неможливим старий спосіб по­яснення фактів, належних до тієї самої групи. З цього моменту виникає потреба в нових способах пояснення, яка спирається спершу тільки на обмежену кількість фактів і спостережень. Подальший дослідний матеріал приводить до очищення цих гіпотез, усуває одні з них, виправляє другі, поки, нарешті, не буде встановлений у чистому вигляді закон. Коли б ми захотіли чекати, поки матеріал буде готовий у чистому вигляді для закону, то це означало б припинити доти мисляче дослідження, і вже через одне це ми ніколи не дістали б закону».

Побудова гіпотез — необхідний шлях до створення наукової теорії. Всяка наукова теорія висловлюється спочатку як гіпотеза. Науково доведена і підтверджена на практиці гіпотеза стає науковою теорією.

Логічна структура гіпотези складна. Гіпотеза не зво­диться до якогось одного судження чи умовиводу. Вона — система суджень, понять і умовиводів. Якесь одне окре­мо взяте судження або умовивід ще не складає гіпотези.

Гіпотеза може складатися одночасно із різних видів умовиводів: індукції, аналогії і дедукції. Наприклад, судження-припущення може бути висловлене за анало­гією чи індукцією, а потім розвинуте й доведене у формі дедукції. Але припущення в гіпотезі може бути ви­сунуте не тільки у формі індукції чи аналогії, воно ви­словлюється часто дедуктивне, а доводиться потім у фор­мі індукції або дедукції тощо.

Гіпотеза — процес розвитку думки. Процес мислення в гіпотезі має певні стадії. Розрізняють дві такі стадії побудови і доведення гіпотези:

1) висування гіпотези і 2) доведення гіпотези. Дехто виділяє в гіпотезі не дві, а три, чотири чи п'ять стадій: 1) вивчення обставин дослі­джуваного явища (збирання фактів), 2) формування гіпо­тези, 3) виведення із гіпотези наслідків (розвиток гіпо­тези), 4) перевірка цих наслідків на практиці і 5) ви­сновок про істинність або хибність висунутої гіпотези.

Висування гіпотези. Гіпотеза будується не на голо­му місці. Щоб її висунути необхідно мати певну сукуп­ність фактів, що відносяться до спостережуваного яви­ща, котрі б обґрунтовували імовірність якогось припу­щення, пояснювали імовірність невідомого. Тому побу­дова гіпотези завжди пов'язана зі збиранням фактів, які мають відношення до того явища, котре ми пояснює­мо

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100