Рефераты Взаємовідносини України та НАТО

Вернуться в Международные отношения

Взаємовідносини України та НАТО
Взаємовідносини України та НАТО





З М І С Т


Хартiя про особливе партнерство мiж Україною i НАТО


Спiвробiтництво в рамках Програми "Партнерство заради миру"


Державна програма спiвробiтництва України з НАТО на 2001-2004 роки


Спiвробiтництво України з НАТО в економiчнiй сферi


Щодо спiвробiтництва України з НАТО у науковiй сферi


Хартiя про особливе партнерство мiж Україною i НАТО


Стосунки України з Органiзацiєю Пiвнiчноатлантичного договору (НАТО) почали
розвиватися невдовзі після отримання країною незалежності в рамках багатостороннього
форуму для консультацiй i спiвробiтництва з полiтичних питань та питань безпеки,
яким є Рада євроатлантичного партнерства (до 30 травня 1997 року - РПАС), бiльш
iндивiдуалiзованого партнерства у сферi оборони, вiйськового спiвробiтництва
та операцiй на пiдтримання миру - Програми "Партнерство заради миру" (з травня
1997 року здiйснюється пiд егiдою РЄАП), а також вiдносин особливого партнерства
Україна-НАТО у форматi "19+1" (до середини 1998 року "16+1"), формалiзованих
в Хартiї про особливе партнерство мiж Україною та НАТО. Цi стосунки визначаються
необхiднiстю налагодження конструктивного спiвробiтництва України з НАТО як
провiдною структурою, що має тенденцiї i перспективи стати осередком нової загальноєвропейської
системи безпеки, зокрема в контекстi розширення на Схiд.


Нацiональнi iнтереси України стосовно НАТО визначаються з огляду на ту роль,
яку Органiзацiя Пiвнiчноатлантичного договору вiдiграє у пiдтриманнi мiжнародного
миру, стабiльностi i безпеки, сприяннi покращенню загального клiмату довiри
в Євроатлантичному регiонi, створеннi нової системи регiональної безпеки в Європi,
виробленнi пiдходiв до проблем роззброєння i контролю над озброєннями та запобiгання
розповсюдженню зброї масового знищення.


Хартiя про особливе партнерство мiж Україною i НАТО пiдписана вiд України
Президентом України, вiд НАТО - Генеральним секретарем i главами держав та урядiв
держав-членiв Альянсу пiд час Мадридського саммiту 9 липня 1997 р. Її пiдписання
стало важливим практичним кроком щодо забезпечення нацiональних iнтересiв та
нацiональної безпеки нашої держави в контекстi iнтеграцiйних процесiв в Європi,
зокрема, у контекстi розширення Альянсу.


В Хартiї визнається, що незалежна, демократична та стабiльна Україна є одним
з ключових факторiв забезпечення стабiльностi в Центрально-Схiднiй Європi, та
на континентi в цiлому, а також вiдзначено, що держави-члени НАТО продовжуватимуть
пiдтримувати суверенiтет та незалежнiсть України, її територiальну цiлiснiсть,
принцип непорушностi кордонiв, демократичний розвиток, економiчне процвiтання
та її статус без'ядерної держави, як ключовi фактори стабiльностi та безпеки
в Центрально-Схiднiй Європi та на континентi в цiлому.


В Хартiї зазначено, що держави-члени НАТО пiдтримали гарантiї безпеки, якi
отримала Україна вiд всiх п'яти ядерних держав-учасниць Договору про нерозповсюдження
ядерної зброї (ДНЯЗ), як без'ядерна держава-учасниця ДНЯЗ. Сторони пiдтвердили
своє зобов'язання повною мiрою розвивати РЄАП та розширену ПЗМ. Це включає участь
України в операцiях, в т.ч. миротворчих, в кожному конкретному випадку, на основi
мандату Ради Безпеки ООН, або ОБСЄ, а також, у разi залучення до таких операцiй
Багатонацiональних Об'єднаних оперативних сил (БООС), участь у них України на
початковому етапi. У Хартiї передбачено створення практичних механiзмiв двостороннього
спiвробiтництва Україна-НАТО, зокрема: Комiсiя Україна-НАТО (регулярнi засiдання
на рiвнi послiв, мiнiстрiв закордонних справ, мiнiстрiв оборони, глав держав
у форматi "19+1"); спiльнi засiдання з вiдповiдними Комiтетами НАТО у форматi
"19+1"; спiльнi робочi групи; взаємнi вiзити високого рiвня та обмiн експертами;
кризовий консультативний механiзм для проведення спiльних консультацiй у випадку,
коли Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територiальнiй цiлiсностi, полiтичнiй
незалежностi або безпецi

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100