Рефераты Ернест Хемінгуей

Вернуться в Литература : зарубежная

Ернест Хемінгуей
Ернест Хемінгуей


Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 р. в містечку Оук-Парк на середньому Заході США. Він був другим із шести дітей лікаря Кларенса Едмунда Хемінгуея та його дружини Грейс Ернестіні Холл. Батько захоплювався природою, полюванням, риб­ною ловлею. Мати — музикою, їх син успадкував від матері любов до мистецтва, артистизм, почуття ритму (воно пізніше стало однією з особливостей його прози), які своєрідно поєднувалися з любов'ю до природи, мисливства та спорту. Він отримував насолоду, слухаю­чи музику, захоплювався живописом, багато читав і не уявляв собі життя без рибалки, полювання, без лісів, гір і моря.

У школі йому все давалося легко. Улюбленець учителів, він диву­вав їх своїми нестандартними творами. Юнак захоплювався літера­турою, дуже багато читав. З англійських авторів йому найбільше подобалися Чосер, Шекспір, Стівенсон, Кіплінг, з американських-Марк Твен. У школі він набув перших навиків роботи журналіста: був репортером і редактором шкільної газети, опублікував понад ЗО статей, заміток, фейлетонів, друкувався в шкільному літературно­му журналі. У перших літературних спробах Хемінгуея відчувався вплив Джека Лондона та ОТенрі. Ернест закінчив школу 1917 р. і, попри бажання батьків, відмовився продовжувати навчання далі. Він збайдужів до науки і книг, його вабило до себе життя, повне пригод і небезпек, яке і стало його "університетами". Хемінгуей хотів навчитися писати про все, що бачив, про що довідався, тому почав працювати в газеті. Ця праця була доброю школою для по­чатківця.

Хемінгуей знайшов собі строгого вчителя, редактора Піта Веллін­гтона, який висував чіткі вимоги до репортерів. Вони були сформу­льовані у "Ста заповідях газетяра". Наведемо деякі з них, щоб зро­зуміти, що вони багато в чому збігаються з принципами роботи Хе­мінгуея, з його розумінням творчості. "Пиши короткими речення­ми... Перший абзац має бути коротким. Мова - сильною. Ствер­джуй, а не заперечуй. Уникай прикметників, особливо гучних, типу "надзвичайний", "чудовий", "грандіозний", "величний . Отже, кон­кретність описів, простота і лаконізм - це перші уроки майстер­ності. Пізніше Хемінгуей називав ці правила найліпшими і так ви­значив їх роль: "Жодна людина, котра відчуває і хоче писати прав­диво, який би не мала талант, не може добре писати, відкинувши їх". У газеті письменник не лише засвоював секрети літературної майстерності, а й виїжджав на місця злочинів і таким чином пізна­вав "дно" життя (цей матеріал письменник використав в опові­данні "Убивці").

Коли Америка вступила в першу світову війну, Хемінгуей рвався на фронт, але через поганий зір (око було ушкоджене під час за­нять боксом) йому відмовили. Тоді юнак попросив зарахувати його до Червоного Хреста, і він як водій медичної машини отримав при­значення в Європу. Там він, прагнучи бути ближче до фронту, опи­нився в Італії, де своєю машиною їздив на передову. Під час одного з таких виїздів він був декілька разів важко поранений в ноги. Зав­дяки мистецтву лікарів Хемінгуей одужав, але після повернення до­дому перебував у пригніченому стані. Більшість дослідників та рідні схильні вважати, що ця депресія була наслідком війни і поранення. Вони назавжди травмували свідомість письменника, він не спав но­чами, згадуючи війну, багато говорив про її жорстокі безглуздя. За участь у війні, за мужність і відвагу він був нагороджений військо­вим хрестом та срібною медаллю (найвищою нагородою Італії для іноземців).

Як кореспондент газети у Канаді та Парижі Хемінгуей висвітлю­вав міжнародні конференції в Генуї (1922), в Рапалло (1923), писав про окупацію Руру, про італійських фашистів. Він одним з перших засудив італійський фашизм, викрив демагогію Муссоліні, висвітлю­вав трагедії греко-турецької війни (1922-1923), очевидцем якої був, і політико-дипломатичний механізм її виникнення.

Згодом Хемінгуей, зважившись врешті стати письменником, по­кинув роботу журналіста. Ще в Америці 1920 р. він познайомився з письменником Шервудом Андерсоном, який дав йому перед виїз­дом у Париж листа з рекомендацією до Гертруди Стайн

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100