Рефераты Мовний етикет і мовна етикетна поведінка

Вернуться в Литература

Мовний етикет і мовна етикетна поведінка
Мовний етикет і мовна етикетна поведінка





План


Вступ


1. Основні поняття про етикет.


2. Особливості мовного етикету.


3. Роль жестів в мовній етикетній поведінці.


4. Природа конфлікту і вміння ним керувати.


5. Ефекти мовної етикетної поведінки.


6. Характеристики бесіди.


Висновок


Список використаної літератури

















Вступ


Етика – філософська наука, об’єктом вивчення якої є мораль, тобто форма суспільної
свідомості, суспільний інститут, який виконує функцію регулювання поведінки
людини.


Слова “мораль”, “етика” сприймаються в наш час неоднозначно. Порядна людина
має зважати на вимоги моралі. Є речі, які не може дозволити собі порядна людина,
так само як є те, чого вона не може робити, доки лишається собою. Ми маємо виконувати
свій обов’язок, протистояти нахабству й жорстокості, бути чуйними, ввічливими,
створювати навколо себе атмосферу приязні та відкритості – якщо, звичайно, прагнемо
бути людьми й жити по-людськи.


Нарешті, головним показником і водночас основною сферою реалізації моральної
культури спілкування є актуальні процеси міжсуб’єктної взаємодії, актуальні
стосунки між людьми. Нині існує чимало збірок конкретних настанов і рекомендацій
щодо практичної організації міжлюдських взаємин; загальновідомий взірець подібної
літератури – популярні книжки Д. Карнегі (1888 – 1955). Згаданого автора, як
і інших метрів даного жанру, нерідко звинувачують – і не без підстав – у надмірному
практицизмі, що узаконює маніпулювання людською моральною свідомістю. А проте
деякі правила спілкування, запропоновані американським фахівцем, безперечно,
заслуговують на увагу: “Щиро цікавтеся іншими людьми”, “посміхайтеся”, “будьте
хорошим слухачем”, “ніколи не кажіть людині, що вона не має рації” (себто не
залишайте нікого у переконанні його повної неправоти) та ін.


Якщо перелічені правила, як і багато подібних до них, явно мають певний раціональний
сенс, то поряд із ними в культурному спілкуванні ми дотримуємося й суто формальних,
на перший погляд, настанов, так само як і чистісіньких умовностей. Сукупність
таких формальних правил, що регулюють зовнішні прояви людських стосунків (поводження
з людьми, форми звертання, вітання, вибачення, подяки, поведінка в місцях загального
користування, манери, одяг тощо), називають етикетом.








1.Основні поняття про етикет.


Слово „етикет” - французького походження. „Etiquette” у перекладі означає
ярлик, етикетка й церемоніал, тобто порядок проведення певної церемонії. У російську
мову це слово ввійшло в XVIII сторіччі, коли складався придворний побут абсолютної
монархії, установлювалися широкі політичні й культурні зв'язки Росії з іншими
державами.


Норми етикету носять єднальний характер, вони як би припускають угоду про
те, що вважати прийнятним у поводженні людей, а що - не прийнятним. У зв'язку
із цим спостерігається надзвичайна строкатість правил етикету в різних народів,
обумовлена особливими умовами їхнього історичного розвитку. Кинути обгризену
кістку іншій людині, на наш погляд, - принизити її. Шведський мандрівник Э.
Лундквіст розповідає, що в папуасів Нової Гвінеї саме навпаки. Поділитися в
такий спосіб своєю їжею вважається в них вищим проявом дружніх почуттів. Якщо
в нашому поданні плюнути на кого-небудь значить символічно виразити презирство,
то в американських індіанців плювок лікаря на пацієнта вважається знаком благовоління.
Погладжування щоки в Італії означає, що бесіда настільки затяглася, що починає
рости борода, але балакучий іноземець не зрозуміє натяку.


Дійсно, етикет є форма суспільного контролю за поводженням кожної людини,
і порушення етикету викликає ті або інші санкції. Вони можуть бути різними:
починаючи від осудливого здивування й кінчаючи штрафом за порушення громадського
порядку

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100