Рефераты Період мирного розвитку революційного процесу в Україні

Вернуться в История

Період мирного розвитку революційного процесу в Україні
Період мирного розвитку революційного процесу в Україні


Події Лютневої революції на Україні. Внаслідок повстання робітників і солдатів Петрограда самодержавний лад у Росії 27 лю­того (12 березня) 1917 р. було повалено. Усвідомивши марність опору революційним масам, цар Микола II 2 березня зрікся престо­лу. Династія Романових, що панувала в Росії понад 300 років, припинила своє існування. Того ж дня із закликом підтримати повстання у Петрограді звернулися до трудящих Києва революцій­не настроєні мешканці міста. Тут, а також у Харкові, Катерино­славі, Одесі, Миколаєві, Луганську та багатьох інших містах революційний народ роззброював поліцію та жандармерію, заареш­товував представників царських властей і натомість обирав свої органи влади — Ради робітничих і солдатських депутатів.

Протягом березня у містах і селищах України виникло не менше 170 Рад. У селах розпочалося створення Рад селянських депута­тів. Ради обиралися демократично, а тому користувалися довір'ям і підтримкою широких мас трудящих. Виборці не лише вільно й від­крито обирали своїх депутатів, а й були присутніми на засіданнях підготовчих комітетів і комісій, на установчих зборах Рад.

Але буржуазія створила й свої органи місцевої влади — так звані громадські комітети. Як правило, ініціаторами їх створення виступали гласні колишніх міських дум, великі фабриканти і завод­чики, земці-поміщики, професура тощо.

Як і Тимчасовий уряд у Петрограді, буржуазні органи влади на Україні трималися завдяки підтримці Рад робітничих і солдатських депутатів. Однак була тут і певна відмінність. Буржуазні органи влади на місцях існували і діяли в близькому оточенні революцій­них мас, відчували на собі їх безпосередній тиск і були більш залеж­ними від них. Це обумовило і більш глибокі революційні перетво­рення на місцях, ніж у центрах — Петрограді та Москві. Більше то­го, в ряді периферійних центрів, особливо робітничих, роль Рад була настільки великою, що вони здійснювали своє єдиновладдя.

Одним з таких центрів був Донбас, на шахтах, рудниках, заводах, залізницях якого працювала майже 400-тисячна армія робітни­ків. Там, де робітники могли спертися на попередній досвід рево­люційної боротьби, уже в березні 1917 р. Ради повністю заволо­діли владою. Наприклад, Рада Нелепівського рудника, на якому працювало до 10 тис. робітників, взявши владу у свої руки, насам­перед організувала постійний контроль над виробництвом, зайня­лася забезпеченням населення продовольством. І така конкретна діяльність в інтересах мас високо піднесла авторитет демократич­ного органу самоуправління.

У дні Лютневої революції робітничий клас почав відновлювати професійні спілки. Уже через чотири місяці після повалення само­державства профспілки України об'єднували майже 540 тис. чоло­вік. Кожен сьомий робітник став членом профспілок. Це — ще одне свідчення величезного потягу робітників до згуртованості, до орга­нізаційного єднання.

Особливістю тодішніх професійних спілок була їх «стрічковість». Це означало, що робітники в них об'єднувались не за виробничим принципом (коли всі робітники того чи іншого підприємства, галузі промисловості входять до однієї спілки), а за професіями. Внаслі­док цього на одному й тому ж підприємстві нерідко виникало по десять і більше професійних спілок. Так, на металургійних і маши­нобудівних заводах України, крім спілки металістів, були спілки ливарників, кочегарів, модельників зварників, електриків, моторис­тів, деревообробників, мулярів, чорноробів, конторщиків та ін.

Оскільки виявилось, що «стрічкові» профспілки не стільки об'єд­нували, скільки роз'єднували робітників кожного окремого під­приємства (заводу, фабрики, шахти, залізничного депо чи майстер­ні) , робітники і взялися за створення фабрично-заводських коміте­тів, покликаних захищати інтереси всіх робітників того чи іншого підприємства. Уже на початку березня 1917 р. було обрано завкоми на миколаївських суднобудівних заводах «Руссуд» і «Наваль»

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100