Рефераты Марко Черемшина

Вернуться в Литература

Марко Черемшина
Марко Черемшина


Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) належить до письменни­ків демократичного напрямку в українській літературі кінця XIX — почат­ку XX ст. його літературна діяльність розвивалася в нерозривному зв'яз­ку з суспільно-політичними процесами на західноукраїнських землях у ті часи, в тісному зв'язку з суспільною діяльністю передової частини захід­ноукраїнської інтелігенції, видатним організатором і натхненником якої протягом майже сорока років був Іван Франко.

Важко жилося трудящим Східної України під владою царизму, але ще важчим було життя трудящих західноукраїнських земель під чоботом австро-угорської монархії. Польські пани в Галичині і Гуцульщині, румун­ські бояри в Буковині, угорські князі в Закарпатті, одержавши з рук ці­сарської влади привілеї на панування в цих землях, нещадно експлуату­вали трудящі маси. Українська буржуазія і її холопи в мистецтві і літе­ратурі, всіляко вислужуючись перед австро-угорським монархічним уря­дом, діяли заодно з експлуататорами з інших націй, наживались на злид­нях і стражданнях трудящих, злочинно сприяли перетворенню умов їх життя в справжнє пекло.

Про народне горе, про страждання трудящих під тяжким соціальним і національним гнітом правдиво і сильно розповідали у своїх творах письменники-демократи.

Література демократичного напрямку на Україні в епоху імперіалізму розвивалася в складній непримиренній боротьбі проти буржуазно-націоналістичної декадентської літератури, якою на Східній Україні верховодив контрреволюціонер Винниченко з своїм підспівувачем у поезії Олесем та ін., а на Західній Україні — один з отаманів українсько-німецьких фаши­стів Донцов з своїми підголосками.

Характеристика, яку дав товариш Жданов антинародній контрреволю­ційній літературі тих часів у Росії, цілком може бути застосована до української буржуазно-націоналістичної літератури, яка, виступаючи під машкарою «модернізму», проповідувала зоологічний націоналізм, була ідейною зброєю української націоналістичної контрреволюції.

«Представники реакційного мракобісся і ренегатства в політиці і мистецтві» — українські декаденти були ідейним авангардом войовничої націоналістичної української буржуазії австро-німецької орієнтації, вели лінію на розрив одвічної дружби українського і російського народів, були лю­тими ворогами трудящих.

Традиції народної української літератури, традиції Шевченка, Федьковича, Марка Вовчка, в епоху імперіалізму продовжували письменники де­мократичного напрямку. Зазнаючи постійних урядових утисків, відбиваючи жорстокі наскоки з табору буржуазно-націоналістичної літератури, вони віддано служили народові. Сповнені палкої любові до рідної землі, до трудящих, виховані на передових ідеях творчості Шевченка і великої ро­сійської літератури, вони чесно служили справі розвитку вітчизняної культури.

Шевченко і російська революційно-демократична література відіграли свого часу визначну роль у формуванні світогляду Франка, допомогли йому стати постом-борцем, стверджувачем революційно-демократичних ідей. Для людей демократичних переконань Франко був взірцем письмен­ника, що, як вірний син свого народу, самовіддано служив йому, боровся за його соціальне і національне визволення.

«Спитаєте, може, яке враження зробив на мене Франко? Великого астрального тіла, що гріє всю Україну, а світить далеко ще дальше».

Ці слова Черемшини досить повно і правдиво визначають місце і роль Франка не тільки в житті та діяльності одного з видатних західноукраїн­ських новелістів, але й в історії України загалом.

Багатюща творчість Франка викликала чимало наслідувачів і продов­жувачів. Все краще, передове, що було створено в західноукраїнській літературі в останню чверть XIX — на початку XX століття, стоїть в пря­мому чи опосередкованому зв'язку з величезним впливом на суспільне життя багатогранної діяльності Франка.

Наприкінці XIX століття в літературу на Західній Україні прийшла славна плеяда письменників — Лесь Мартович (1889 p

10 11 12 13 
Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100