Рефераты Інженерна графіка як наука створення проекційних зображень

Вернуться в Кибернетика

Інженерна графіка як наука створення проекційних зображень
Інженерна графіка як наука створення проекційних зображень


1. Предмет інженерної графіки. Зображення як геометрична модель простору.

Інженерна графіка - це дисципліна, яка складається з двох частин : нарисної геометрії та технічного креслення.

Нарисна геометрія є розділом геометрії, в якому просторові форми предметів і відповідні геометричні закономірності вивчаються та досліджуються за допомогою їх зображень на площині..

Завданням нарисної геометрії є розробка методів побудови та читання креслень, вивчення способів розв’язування просторових геометричних задач за допомогою геометричних побудов на площині.

Зображенням називають графічне вираження предмету, виконане установленим способом проектування при збереженні основних правил спрощень. Зображення предмету, побудоване за особливими правилами з допомогою креслярських інструментів в точній залежності від розмірів і положення в просторі відповідних ліній предмету, називається кресленням. Креслення виконує роль інструменту, за допомогою якого здійснюється безпосереднє вивчення геометричних форм предметів і виконуються розв’язання просторових задач.

Тому креслення повинно відповідати таким вимогам, як оборотність, наочність, простота і достатня точність графічних операцій.

Особливо важливою властивістю креслення є його оборотність, яка дозволяє при виготовленні виробу встановити його форми та розміри. Креслення повинно давати наочне уявлення про виріб, що полегшує його виготовлення.

Для того, щоб креслення відповідало розглянутим вимогам, його виконують за допомогою методу проектування, який є основним в нарисній геометрії.

Креслення, яке виконане за методом проектування називають проекційним.

2. Метод проектування геометричного образу на площину

1. Центральні проекції. Нехай задано криву ACB і якусь площину П1. З довільно вибраної точки S проведемо прямі, які перетинають криву АCB і площину П1. Точки перетину кожної прямої з площиною утворюють деяку плоску криву лінію А1С1В1. яка і є проекцією кривої лінії АСВ на площині П1.

Точку S називають центром проекції, площину П1 — площиною проекцій, промені SА1, SВ1, SС1 . називають проектуючими прямими. Пучок прямих, які проходять через центр проекцій S та криву АСB утворює деяку конічну поверхню. Тому цей вид проекцій називають центральними або конічними проекціями.

З рисунку 1.2.1 видно, що вигляд та розміри конічної проекції будь-якого геометричного образу залежить при заданому центрі проекції від вибору положення площини проекцій та віддалення останньої від геометричного образу.

Центральні .проекції застосовуються при побудові перспективних зображень.



Рис.1.2.1

Рис.1.2.2

2. Паралельні проекції. Якщо центр проекції S віддалити в заданому напрямку на .нескінченно велику віддаль, то всі проектуючі прямі будуть паралельні вибраному напрямку (рис. 1.2.2). Такий вид проектування називають паралельним або циліндричним, тому що поверхня, яку утворюють проектуючі прямі буде циліндричною.

При паралельному проектуванні вигляд і розміри проекцій геометричного образу залежать лише від напрямку проектуючих прямих по відношенню до площини проекцій. Отже, всі проекції будь-якого геометричного образу на паралельних між собою площинах будуть однаковими.

Паралельне проектування називають прямокутним або ортогональним тоді, коли иапрямок проектування буде перпендикулярним до площини проекцій

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100