Рефераты Політ. економія в Росії в др. половині 19 - на поч. 20 ст

Вернуться в История

Політ. економія в Росії в др. половині 19 - на поч. 20 ст
Політ. економія в Росії в др. половині 19 - на поч. 20 ст


Розвиток політичної економії в пореформеній Росії мав певні особливості, зумовлені особливостями капіталістичного розвитку країни. Суттєві залишки кріпацтва, общинний лад, які надовго збе­реглись у пореформений період, не могли не позначитися на роз­виткові економічної думки. Вони зумовили появу критичного стру­меня в політичній економії, спрямованого проти пореформених по­рядків. І важливо те, що ця критика велась з позицій, близьких до ідей класичної політичної економії.

Значне місце в політичній економії Росії (на відміну від Заходу) посідали аграрні питання і, зокрема, проблема общини. У вирішенні аграрного питання намітились два основні напрями. Представники одного — прямо обстоювали поміщицький шлях аграрної еволюції. Представники іншого — виступали з критикою аграрної політики царизму, вказували на тяжке становище селянства, критикували способи ведення поміщицького господарства, проте, фактично, ви­ступали за його збереження.

До цього (ліберально-народницького) напряму належала значна частина російських економістів. Він переважав у політекономії в пореформений період.

Представники цього напряму виходили з ідей А. Сміта і Д. Рі-кардо. Цікаво, що вони прихильно ставились до економічної теорії К.Маркса, розглядаючи її як розвиток класичної теорії. Ідеї цього напряму набрали найбільшого розвитку в працях М. О. Каблуко­ва (1849—1919), О. С. Посникова (1846—1921), О.І.Чупрова (1842—1908), М.О.Каришева (1855—1905) та інших, праці кот­рих було значною мірою присвячено аграрним проблемам. Основу аграрної програми цих економістів становили: заперечення капіта­лістичної еволюції сільського господарства, захист общинного зем­леволодіння і збереження поміщицької земельної власності.

Каблуков, наприклад, усіляко захищав відробітки як форму по­єднання інтересів поміщиків і селян. У центрі уваги Посникова бу­ла проблема збереження общини, розширення її меж за рахунок державних земель. Програмою професора Московського універси­тету Чупрова передбачалось збереження общини, запровадження раціональнішої землеробської культури, розвиток кустарних проми­слів тощо.

Хоч аграрні питання займали значне місце в працях ліберал-народницьких економістів, ними не вичерпувались їхні наукові ін­тереси. Так, у Чупрова ми бачимо весь спектр питань політичної економії, а також конкретної економіки і теоретичної статистики.

Теоретичну позицію Чупрова в політичній економії марксистсь­ка література трактує як еклектичну, передовсім на тій підставі, що він визнавав наявність кількох шкіл у політичної економії і бачив певні позитивні риси в кожній із них. Виділяючи такі школи, як ма­нчестерська, соціалістична й історична, Чупров підкреслював, що «за неупередженого погляду на справу в кожній із трьох шкіл вияв­ляється своя частка істини» .

Політичну економію він розглядав як науку про вічні закони, що діють на всіх етапах історичного розвитку, в усіх суспільно-економічних формаціях. Саме тому він мріяв про поєднання всіх напрямків політичної економії, про створення єдиної економічної науки, що керується єдиними істинами. У своїх перших працях і своєму першому курсі лекцій (1875 р.) Чупров виступає як прихиль­ник теорії класиків політичної економії, і зокрема трудової теорії вартості. «Стосовно основного положення політичної економії, встановленого Адамом Смітом і Рікардо, — писав він, — мінова вартість кожного предмета визначається кількістю праці, витраченої на його виготовлення».

У лекціях і ранніх працях Чупров використовує певні положення економічної теорії Маркса, але досить еклектично трактує економі­чні категорії з позицій різних напрямків політичної економії. Капі­тал у нього — результат ощадливості, як у Мальтуса, Сеніора та ін­ших. Робочий час він (як і Маркс) розділяє на необхідний і додатковий, погоджуючись, що маса продуктів, котра створюється в додатковий час, «становитиме прибуток капіталістів». Причому він підкреслює, що «будь-яке збільшення додаткового часу підвищить прибуток і, навпаки, зменшення знизить»

Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100