Рефераты Господарський договір

Вернуться в Хозяйственное право

Господарський договір
1. Правова основа, поняття та особливі ознаки господарського договору

Право України регулює майнові господарські та інші відносини господарських
суб'єктів з їх контрагентами завдяки застосуванню двох основних нормативно-
правових категорій:
договір та господарський договір. Це майнові договори.
Перша категорія — майновий договір — є загальною. Законодавче майнові
договори усіх видів врегульовано Цивільним кодексом (ст. 151-160).
У господарському праві категорія договір використовується у загальному і
спеціальному значеннях. Договір, який регулює ст.153 Цивільного кодексу, у
господарському праві означає будь-яку майнову угоду між двома або більше
суб'єктами господарського права. Але з точки зору статутної діяльності
господарського суб'єкта майнові договори є різні. Наприклад, договір
поставки підприємством продукції чи договір підряду на капітальне
будівництво, з одного боку;
договір купівлі-продажу підприємством меблів для офісу, канцелярських
товарів і т.ін. — з іншого. Ці договори різні, оскільки одні регулюють
основну статутну діяльність господарюючих суб'єктів, інші — обслуговуючу.
Тому законодавець визначає і регулює договори про основну господарську
діяльність суб'єктів окремою юридичною категорією — категорією
господарського договору.
Термін господарський договір у право України введено Арбітражним
процесуальним кодексом України, який регулює порядок розгляду і вирішення
господарських спорів, тобто спорів між підприємствами, установами та
організаціями, які виникають при укладанні та виконанні господарських
договорів (ст.1 АПК).
Отже, категорії договір і господарський договір співвідносяться як
загальне і особливе. Як особлива категорія господарського законодавства і
права України, господарський договір має певну правову основу.
Господарські договори в Україні (за відсутності Господарського або
Торгового кодексів) регулюються: а) загальними статтями Цивільного кодексу
про зобов'язання, договір, зобов'язання, що випливають з договорів; б)
спеціальними статтями Цивільного кодексу про майнові відносини між
суб'єктами (підприємствами, установами, організаціями). Це, зокрема,
відносини: по поставках продукції (товарів); по закупках
сільськогосподарської продукції у товаровиробників; по капітальному
будівництву; по перевезеннях вантажів та ін.
Крім того, дані договори регулюються загальними законами про господарюючих
суб'єктів. Зокрема, згідно зі статтею 21 Закону «Про підприємства в
Україні» господарські відносини (а це-предмет господарського договору)
підприємства з іншими підприємствами і організаціями в усіх сферах
господарської діяльності здійснюються на основі договорів. У даному разі
йдеться про господарські договори. Господарські договори регулюються також
законами України про окремі види господарської діяльності: інвестиційну,
транспортну, зовнішньоекономічну тощо.
Значну групу складають нормативні акти колишнього Союзу РСР, які регулюють
ті господарські договори, які повністю або частково не врегульовані
законодавством України. Зокрема, це договори поставки продукції виробничо-
технічного призначення та товарів народного споживання;
договори перевезення вантажів залізничним, морським і внутрішнім водним
транспортом; частково-підрядні відносини в капітальному будівництві.
Арбітражний процесуальний кодекс України визначає загальний порядок
врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні господарських
договорів (ст.10) та при їх зміні і розірванні (ст. 11), а також регулює
процесуальні відносини щодо порушення позовного провадження з господарських
спорів та їх вирішення.
Отже, у визначенні поняття господарського договору слід враховувати і
загальні ознаки категорії майнового договору, і особливі його ознаки,
відображені у господарському законодавстві
10 11 12 13 14 
Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100