Рефераты Высшие органы демократического государства

Вернуться в Теория государства и права

Высшие органы демократического государства
РЕФЕРАТ

ВИЩІ ОРГАНИ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ
(ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ)



План

. Передмова
. Розподіл влад - розподіл функцій
. Порівняльний аналіз вищих органів держави:
. Парламент
. Будова парламентів
. Глава держави
7. Комісії (комітети) як елемент структури парламентів
. Компетенція парламентів
. Уряд
Особливості конституційного статусу глав держав
. Література



Передмова


Державні функції в кожній країні здійснює розгалужена системи органів.
Серед них виділяються вищі - парламент, уряд і глава держави. Саме ці
органи реалізують основні повноваження у сферах законодавчої та виконавчої
влади, і їх діяльність має політичну значущість. До вищих органів також
віднесені вищі судові інстанції загальної і спеціальної компетенції -
верховний суд, конституційний суд, вищій адміністративний суд тощо. Проте
судові органи формально відсторонені від реалізації державних функцій
політичного характеру (виняток становить лише діяльність конституційного
суду, хоча і він вважається в цілому “неполітичним” органом). Тому тільки
дослідивши роботу вищих органів законодавчої і виконавчої влади можна більш
або менш точно визначити, в яких формах здійснюється політика, на яких
засадах існує і діє державний механізм.

Розподіл влад - розподіл функцій

Для характеристики статусу кожного з вищих органів сучасної держави
визначальними є поняття форми державного правління. Форма правління - це
спосіб організації влади, зумовлений принципами взаємовідносин вищих
органів. При цьому вихідними є взаємовідносини між парламентом, урядом і
главою держави. Зміст їх взаємовідносин в тій чи іншій мірі відбиває ідеї
розподілу влад. Ці ідеї, відомі ще з ранніх часів, у найбільш чіткому
викладі були сформульовані французьким просвітителем і правознавцем XVIII
ст. Шарлем Монтеск`є. Його вчення відіграло помітну роль у становленні
сучасної політико-правової думки і суттєво вплинуло на розвиток державних
інститутів у о новий період світової історії.
Монтеск`є розрізняв три влади - законодавчу, виконавчу, судову - і
стверджував,що в умовах свободи неприпустиме поєднання цих влад і
здійснення їх однією особою або одним органом. Таке поєднання, на його
думку, як звичайно призводило до сваволі. Тому Монтеск`є вважав за
необхідне, щоб зазначені три влади здійснювались різними органами. Водночас
він визнавав розподілені влади в принципі рівнозначущими і серед них не
виділяв жодної, яка б наділялась якістю верховенства по відношенню до інших
влад. Розвиваючи своє вчення про розподіл влад, Монтеск`євисунув положення
про необхідність їх взаємодії і взаємної зрівноваженості. Він писав про
таку взаємодію влад, за якої останні стримують одна одну і узгоджено
просуваються до спільної мети. При цьому Монтеск`є вказував на неможливість
практичного розмежування їх настільки, щоб це зовсім виключало втручання
однієї влади в діяльність іншої.
Сформульоване Монтеск`є вчення про розподіл влад заклало підвалини
конституційного принципу, котрий був визнаний в державно-правовій теорії і
практиці ряду країн вже наприкінці XVIII ст. Найбільшою мірою це вчення
було сприйнято творцями конституції США 1787р., чинної й до сьогодні. Ідеї
розподілу влад були покладені в основу її тексту і відповідної організації
державного механізму, хоча в самому конституційному тексті словосполучення
”розподіл влад” не використовувалось. Юридична форма закріплення ідей
розподілу влад тут має вигляд функціонального визначення кожного з вищих
органів держави (конгресу, президента, верховного суду) як органів, котрі
здійснюють відповідно законодавчу, виконавчу і судову владу.
Саме така форма закріплення ідей розподілу влад стала найпоширенішою в
конституційній практиці країн світу
10 11 
Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100