Рефераты Роль Пласта на Україні В ХХ столитті

Вернуться в История

Роль Пласта на Україні В ХХ столитті
СУВОРОВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ
Малої Академії Наук

Історичне відділення
Секція Історія



Роль Пласта на Україні В ХХ столітті



Роботу виконав Педіна Павло
Учень 6(10) - А класу
Української гімназії № 7
Суворовського району

Керівник Павлішина Татьяна
В’ячеславівна



О Д Е С А
1999 р.
План
1. Започаткування Пласту на Україні.
2. Пласт у визвольних змаганнях 1914 року.
3. Пласт у еміграції.


Перший активний сплеск до поширення скаутського руху в світовому масштабі
припадає на 1911-1912 роки. Чому саме на ці роки? Очевидно, з декількох
причин. До таких належить і той факт, що після видання книги Бейден-Пауела
„Пластування для хлопців" в 1908 році потрібен був деякий час для широкого
ознайомлення в світі з її змістом. Однак не менш важливою була і та
причина, що світ готувався до великої війни. Кожна з країн, яка знала, що
війна торкнеться і її, потребувала для захисту своїх інтересів загартованих
фізично і духовно громадян-патріотів. Скаутінг давав для цього якнайкращі
можливості. Тому на цьому першому, передвоєнному етапі поширення він
набирав дещо мілітарного забарвлення.
Серед інших країн світу не була винятком і Україна. Після появи скаутського
руху відомості про нього появляються в обох її частинах, розділених поміж
Російською та Австро-Угорською імперіями. Разом з відомостями виникають і
спроби заснувати власну скаутську організацію. Перші скаутські осередки
виникають на Східній Україні
— в Бахмацькому повіті на Катеринославщині (1909 рік), а в наступні роки
також в Харкові, Луганську, Слов’янську. За винятком хіба бахмацького
осередку, їх з величезною долею умовності можна було назвати українськими
національними тільки з огляду на склад учасників цих скаутських дружин. У
своїй діяльності керувалися вони книгою „Юний розвідник" і мали
проросійський мілітарний характер.
3 об’єктивних обставин перші осередки українського скаугінгу пустили
глибоке коріння і врешті прижилися в Галичині — визнаному „П’ємонті"
національного відродження. Подих передвоєнного часу також поклав на них
свій відбиток мілітаризованості. І це закономірно, адже основною проблемою
для української суспільності було об’єднання нації та створення власної
міцної держави.
Перший пластовий гурток у Львові восени 1911 року заснував студент
Львівської Політехніки Іван Чмола. До нього входили учні Академічної
гімназії, студенти Львівського Університету, Торговельної школи, Головної
державної семінарії, Жіночоі Семінарії Українського Педагогічного
Товариства та Семінарії Сестер Василіянок. Характерно, що від перших сходин
сам організатор гуртка заявив: „Наш скаугінґ не має бути забавкою, а з
нього має зродитися наше рідне українське військо". І Іван Чмола дотримав
своеї настанови — програма діяльності гуртка включала стріляння з кріса та
браунінґа, сиґналізування, стеження, військові вправи з маршами тощо.
Володіючи англійською мовою, Чмола робив переклади з праці Бейден-Пауела і
тому, попри мілітарний характер, його гурток таки дотримувався
основоположних засад скаутінґу. Першим підсумком його діяльності став
двотижневий вишкільний табір на Говерлі влітку 1912 року. До слова сказати,
це був перший український пластовий-скаутський табір. Сучасники дещо
пізніше називали гурток Івана Чмоли „першим тайним військовим гургком
„Пласт".
Сама назва пластун — це відповідник англійського „скаут", (в перекладі
„розвідник")
Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100