Рефераты Березневі статті Богдана Хмельницького

Вернуться в История

Березневі статті Богдана Хмельницького
УКООПСПІКА
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ


Кафедра історії Уктраїни і політології
.



Реферат

на тему:

"Березневі статті Богдана Хмельницького"



Виконала:
студентка групи
Любов Миронівна

Керівник:
Галюк Віктор Григорович



м. Львів
1998 р.



План.


1. Вступ.

2. Суперечність Переяславської Угоди.

3. "Березневі статті" - важливий правовий документ.

4. Висновок.

4. Література.



1. Вступ.

В історичній науці і до цього часу нема сталої думки, щодо характеру
Переяславського договору. Сучасники вважали, що це був договір, який
жодною мірою не порушував суверенних прав України. Першими зрозуміли це в
Москві, для якої Україна була окремою державою. В "Статейному списку"
боярина Батурліна протиставляеться "Московское государство и войска
Запорожского Украина". Заява московського уряду про те, що Ян.-Казімір
"клятву свою на чем присягал, переступил, а подданных, вас тем от
подданства учения, вміщеносвободним", підтверджуе, що московський уряд
визнав Україну в момент укладення договору свобідною державою. В
офіційному советському виданні документів, що стосуються Переяславської
угоди, вміщено 10 листів Хмельницького в яких просив він московський уряд
допомогти у боротьбі з Польщею. Майже всі ці листи редактори називають
проханням про "включение Украины в состав России" або про "воссоединение".
Аналіз цих документів показуе щось інше. В деяких листах Хмельницький писав
у неясних виразах про своє бажання, щоб цар був для України "государем и
царем, яко православное светило", або "царем, и самодержавцем был. " В
пізніших документах йде мова тільки про військову допомогу прийняття "під
високу руку", "ратню руку помочі" і т. ін. Московський уряд вважав, що
договір з Україною був дійсним тільки за життя Богдана Хмельницького, і
поновлював із кожним наступним гетьманом, дещо змінюючи, але завжди
називаючи акт 1654 року договором.

2. Суперечність Переяславської Угоди.

В Уркаїні твердо знали, що Переяславсько-Московський договір не позбавлюв
її суверенних прав. Договір цей зафіксував союз з Москвою на добровільних
засадах, звільняв Україну від підлеглости Польщі. 1655 року Богдан
Хмельницький казав польскому послові, Станіславові Любовицькому: ‘я став
уже паном всіеї Русі і не віддам її нікому". Тут характерний вираз "уже",
септо після договору з Москвою. Доказом незалежності України були численні
союзи, що їх укладала вона після 1654 року з різними державами. Традиція
щодо характеру Переяславсько-Московського договору залишалася Україні
довгий час. Пилип Орлик у "Виводі прав України" дав блискучу
характеристику Переяславської угоди: "насильнішим і найпереможнішим
аргументом і доказом суверенности України - урочистий союзний договір,
заключенний між царем Олексієм і "станами" України. Цей такий урочистий і
докладний трактат, названий вічним, повинен був, здавалося, назавжди
установити спокій, вольності й ладна Україні. Не зважаючи на таке
одностайне розуміння сучасниками суті угоди України з Москвою,
історіографії не лише в московській, але й в українській і досі не
встановленно твердої оцінки про те, що саме являло собою ця угода. Зараз
існує кілька поглядів на цю угоду:

1. Унія Ураїни з Москвою.
2. Васалітет.
3. Пропекторат.
4. Псевдопротекторат.
5. Мілітарний союз двох держав.

Такого ж типу були договори, що їх укладав Хмельницький з Кримом,
Туреччиною. Григор Орлик писав: "Хмельницькій прийняв опіку московського
царя для краю і нацїї з усіма правилами вільної нації
Добавить в Одноклассники    

 

Rambler's Top100